У 1582 році папа Римський Григорій ХIII винайшов календар, пізніше названий в його честь. Він є системою рахунку днів, якою користується весь світ.

Але перш, ніж ввести григоріанський календар, західна цивілізація користувалася системою, запропонованою Юлієм Цезарем і що називалася юліанським календарем. Більше 16 століть ця система залишалася в строю, навіть не дивлячись на те, що накопичувалася різниця між тривалістю звичайного (365, 25 днів) і тропічного року, так і середнім інтервалом між подальшими проходженнями видимого Сонця через точку весняного рівнодення. З 1582 року помилка юліанської системи зросла приблизно до 11 днів.

Цей дефект і став основним поштовхом до створення Григорієм сучасного нового календаря. В результаті зібрана ним комісія, що складалася із знаменитих астрономів, математиків і священнослужителів, обнародувала фундаментальну проблему, властиву всім календарям. А справа ось в чому. Календар, яким користується світова спільнота повинен містити повну кількість днів, він не може просто так опускати дробовий залишок днів в кінці року.