Кваза́ри (англ. quasars, скор. від англ. quasi-stellar radio source − квазізоряне радіоджерело) − позагалактичні об'єкти, які мають зореподібні зображення і сильні емісійні лінії з великим червоним зміщенням у спектрі.

Квазари виявлені в 1963 як джерела радіовипромінювання. Згодом було виявлено квазаги, які за оптичними характеристиками не відрізняються від квазарів, проте не мають радіовипромінювання. Сьогодні обидва типи об'єктів називають квазарами: перші − радіоголосними (або радіоактивними), а другі − радіотихими (або радіоспокійними). Радіоголосні квазари становлять декілька відсотків від загальної кількості квазарів.

У спектрах багатьох квазарів, крім емісійних ліній, є одна або декілька систем ліній поглинання, червоні зміщення яких менші, ніж в емісійних ліній. Ці лінії поглинання формуються на шляху між квазарами і спостерігачем. Квазари мають найвищі світності серед усіх об'єктів Всесвіту, наприклад, потужність випромінювання квазарів S5 0014+81 в оптичному діапазоні перевищує 5·10¹⁴L. Висока світність квазарів дає змогу спостерігати їх на дуже великих відстанях. Виявлено квазари з червоним зміщенням z>4.

Квазари виявляють змінність у широкому діапазоні тривалостей циклів − від кількох днів до кількох років. Амплітуда змінності в фільтрі В звичайно 0.5−1.5^m, хоча у деяких квазарів вона не перевищує 0.l^m. Проте є група оптично змінних квазарів, зміни блиску яких досягають 6.0^m. Оптично змінні квазари часто об'єднують з лацертидами в один клас − блазари. Квазари належать до галактик з активними ядрами. Більшість з них пов'язані з галактиками спіральними. За природою квазари, напевне, близькі до галактик сепфертівських, до яких вони примикають з боку високих світностей.